Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради

Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради
50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (Димитрова), 34.
Телефон: 493-08-07, 74-56-30



Комунальне підприємство «РИТУАЛ»

50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого (О. Брозовського), 79-а
Комунальне підприємство «РИТУАЛ»

ДП «Криворізька теплоцентраль»

ДП «Криворізька теплоцентраль»
50014, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.
Телефони для консультацій: (056) 499-96-69, (067) 566-96-86.
Телефон приймальні: (056) 409-93-59
Факс: (056) 440-31-12; 404-48-45.



Політехнічний коледж ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Політехнічний коледж ДВНЗ «Криворізький національний університет»
50026, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Кармелюка, 33. (0564) 21-20-83.



На базі злиття Криворізького гірничо-збагачувального технікуму та технікуму промислового транспорту було засновано Криворізький політехнічний технікум. Дев'ять тисяч випускників підготував технікум за свої роки існування, це спеціалісти для промислового залізничного транспорту, металургійного і гірничодобувного комплексів, для стальних магістралей придніпровської залізниці.    

У 1997 році у зв’язку з реформою вищої освіти України технікум перейменовано на Криворізьку філію Дніпропетровського транспортно – економічного технікуму.    

У 2004 році Наказом Міністерства освіти і науки України навчальний заклад отримав назву Політехнічного технікуму Криворізького технічного університету, увійшовши в комплекс Криворізького технічного університету. Одночасно були укладені договори на продовження навчання випускників технікуму за профільними спеціальностями у Дніпропетровському національному технічному університеті залізничного транспорту імені академіка  В. Лазаряна та Харківської державної академії залізничного транспорту.     

У 2009 році рішенням Міністерства освіти і науки України Політехнічний технікум Криворізького технічного університету став Політехнічним коледжем Криворізького технічного університету.

 У 2011 році рішенням Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Політехнічний коледж Криворізького технічного університету став структурним підрозділом Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», в наслідок чого отримав назву Політехнічний коледж Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет».

КОМУНАЛЬНЕ ЖИТЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО №10

КОМУНАЛЬНЕ ЖИТЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО №10
50084, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, м-н Ювілейний, будинок 8А


Центрально-Міський район


Тернівський район


Саксаганський район


Покровський район


Металургійний район


Інгулецький район


Довгинцівський район


Молитовний дім Євангельських християн баптистів

Молитовний дім Євангельських християн баптистів
Саксаганський район
Вул. Виноградова буд. 27

Молитовний дім Адвентистів Сьомого Дня

Молитовний дім Адвентистів Сьомого Дня
Саксаганський район
Вул. Ярослава Мудрого (Отто Брозовського), буд. 44А

Спасо-Преображенський кафедральний собор

Спасо-Преображенський кафедральний собор
Саксаганський район
Вул. Соборна буд. 1

Храм Преподобного Сергія Радонезького

Храм Преподобного Сергія Радонезького
Саксаганський район

Церква Християн Віри Євангельської «Преображення»

Церква Християн Віри Євангельської «Преображення»
Саксаганський район
Вул. Харцизька буд.28

Помісна християнська церква п’ятидесятників «Уславлення»

Помісна християнська церква п’ятидесятників «Уславлення»
Саксаганський район
Вул. Льотчиків буд 75

Незалежна помісна церква християн віри евангельської

Незалежна помісна церква християн віри евангельської
Саксаганський район
Вул. Рубльова буд. 5

Молитовний дім Християни віри євангельської, п’ятидесятники

Молитовний дім Християни віри євангельської, п’ятидесятники
Центрально-Міський район
Вул. Чкалова буд. 37

Молитовний дім Християни віри євангельської, п’ятидесятники

Молитовний дім Християни віри євангельської, п’ятидесятники
Центрально-Міський район
Вул. Горького буд. 7

Синагога Іудейська громада «Хабад Любавич»

Синагога Іудейська громада «Хабад Любавич»
Центрально-Міський район
Вул. Пушкіна буд. 48

Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця

Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця
Центрально-Міський район

Церква Свято-Покровська парафія УПЦ

Церква Свято-Покровська парафія УПЦ
Центрально-Міський район
Вул. Українська буд. 228

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ Київського патріархату

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ Київського патріархату
Центрально-Міський район
Вул. Першотравнева буд. 1

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ
Центрально-Міський район
Пр. Поштовий (Карла Маркса), буд. 2

Церква Святих мучениць Віри, Надії, Любові парафія УПЦ Київського патріархату

Церква Святих мучениць Віри, Надії, Любові парафія УПЦ Київського патріархату
Центрально-Міський район

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ

Церква Свято-Миколаївська парафія УПЦ
Центрально-Міський район

Церква Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату

Церква Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату
Центрально-Міський район
Вул. Широківська буд. 49

Церква Пресвятої Покрови Божої Матері парафія УПЦ Київського патріархату

Церква Пресвятої Покрови Божої Матері парафія УПЦ Київського патріархату
Центрально-Міський район
Вул. Старовокзальна (Урицького), буд. 64

Церква Різдва Пресвятої Богородиці парафія УПЦ

Церква Різдва Пресвятої Богородиці парафія УПЦ
Центрально-Міський район
Вул. Українська буд. 83

Церква Преподобного Іоанна Ліствичника парафія УПЦ

Церква Преподобного Іоанна Ліствичника парафія УПЦ
Центрально-Міський район
Вул. Тарапаківська (Правди), буд. 29А

Церква Ікони Божої Матері «Достойно єсть» парафія УПЦ

Церква Ікони Божої Матері «Достойно єсть» парафія УПЦ
Центрально-Міський район
Вул. Алмазна (Погребняка), буд. 16

Микола Олексієнко. Циганка з картиною

Циганка з картиною

Зайшла циганка до кімнати –
Хазяїн спить без задніх ніг:
Ходив в нічну він працювати
І тільки-тільки спати ліг.

Очима водить: що ж би вкрасти?
Висить картина на стіні.
- Оце шедевр! Яке це щастя!
Як пофортунило мені!

Зняла картину і хутенько,
Немов та пава, попливла.
Ти спи, господарю, гарненько,
Я ж із картиною пішла.

А ось і двері. Та злякалась:
Гарчить вівчарка, не пуска.
- Оце в халепу я попалась.
Проснись, хазяїне, — гука.

- Якого чорта розбудила?
Та я тебе, та твою мать...
- Я по селу вашім ходила,
Картину хочу цю продать.

Дай триста баксів - і у люлю,
У снах до вечора кохайсь.
- Не хочеш ти від мене дулю?
Ану із хати вимітайсь!

Іди до біса і картину
Неси с собою швидко ти.
- Так забери хутчіш цю псину,
Мене з кімнати відпусти.

Провів хазяїн гостю з хати,
Сто грам для певності ковтнув.
Пішов у ліжко знову спати
І, як убитий, він заснув.

Прийшла з роботи жінка Галька:
- Ти що, картину вже пропив?
- Та тут була в мене циганка,
Просила, щоби щось купив.

Здається, то була картина
Точнісінько така, як в нас.
Її я витяг за кофтину,
Бо сонним був тоді якраз.

Микола Олексієнко. Герой сам боявся спати

Герой сам боявся спати

Поїхала з сином мати
В Крим відпочивати
Та й зустрілася з Героєм,
Щоб пофліртувати.

Є в Героя модна тачка,
Ордени, медалі
І над морем супердачка,
Щоб чіплялись кралі.

Є собі такий гаремчик –
Жінок більш десятка.
Тих привозить, тих відвозить
Його модна тачка.

Приїхала з малим і наша
Гарна молодиця.
І відразу серед усіх
Стала, як цариця.

Взяла кермо в свої руки —
Спить сама з Героєм.
В першу ніч подарував той
Годинника з боєм.

І посипались дарунки,
Ніби манна з неба.
Все купляв їй Герой наш,
Що красуні треба.

Не забув він і про сина,
Його ж мама-леді
Уже малий вишиває
На велосипеді.

А як їхали додому –
Господи та й годі:
Його мама вже сиділа
У новенькій «Шкоді».

А малий тримав комп’ютер –
Заробив, бач, цяцьку,
Бо у ліжко носив коньяк
І мамі, і дядьку.

- Що ми, сину, скажем батьку?
За що все купили?
- Не хвилюйся, моя нене,
Скажу - заробили.

Скажу чесно, що Герой наш
Сам боявся спати,
Що щоночі присипала
Його наша мати.

Що даремно на пісочку
Там ми не лежали.
На прощання казав Герой,
Щоб ще приїжджали.

Вдруге візьмемо з собою
Татуся-п’яничку.
Біля вашого він ліжка
Хай тримає свічку.

Микола Олексієнко. Не втопилась наша мама

Не втопилась наша мама

Іде жінка на курорт
Лікувати спину,
І бере вона з собою
Трьох років дитину.

Якось треба попрощатись
Таткові й матусі,
Посилають вони сина
Збігать до бабусі.

Крім гостинців, у торбину
Кладуть хліба й сала:
- Погуляй же там, синочку, -
Мама наказала.

Не було у ту хвилину
Якраз баби вдома,
Тож хутенько повернувся
Захеканий Рома.

Бачить, батьки не на ліжку,
На підлозі, долі,
Чомусь вони роздягнуті,
Голісінькі-голі.

- Що ти, тату, мамі робиш? —
Син малий питає.
- Щоб у морі не втопилась,
Я її качаю.

- Пролетіли дні швиденько.
Вертають додому.
Мама чорна, ніби негр,
І як циган Рома.

Кричить малий із порога,
Ніби із причалу:
- Не втопилась наша мама,
Бо дядьки качали.

Зранку, в обід, увечері... Яке було диво!
Усякими насосами
Качали красиво.

Качав один. Качав, качав
Та так докачався:
Мама випливла із моря,
А він там зостався.

Микола Олексієнко. Злякався

Злякався

Горить хата, ніби свічка,
Палає до неба.
Приїхали вогнеборці,
Погасити треба.

Розкидали рукави,
Лаштують драбину,
Та одного пожежника
Побачили спину.

Побіг з відром в лісосмугу
Не води набрати,
Захотілось, бач, йому
Грибів назбирати.

І поки збирав гриби –
Хатина згоріла,
Хоч команда без бійця
П’ять разів упріла.

Були треба не гриби.
Той боєць злякався.
І побіг він підмиватись,
Бо, вибачте... надо.

Микола Олексієнко. Як вони худали

Як вони худали

В санаторій їде пред*,
Щоби похудати.
Бо пузело — то не мед –
За ним не видати

Того, що внизу висить:
Мале чи велике?
Та й у дзеркало не влазить
Уже його пика.

Парторг його проводжа,
Садить до вагону.
- Сала ти мені поклав
Й бутель самогону?

 - Не хвилюйтесь, все в вас є:
Коньяку три пляшки.
Я на совість закоптив
Дві свинячі ляжки.

- Наливай по гранчаку,
Вип’єм на дорогу
І закинеш на цю полку
Мої важкі ноги...

Як доїхав голова,
Що з ним там робили,
Сам він скаже ті слова,
Не втаїть, як шила.

Знов парторг його стріча.
Не впізнав він преда.
Став той рівний, як свіча,
Горб зник іспереду.

- Ну кажіть, що там було?
Як ви похудали?
Може, коньяк не пили?
Викинули сало?

- Я, Петровичу, туди
Ще поїхать хочу.
Як згадаю, що було,
У душі клекоче.

Уявляєш, дівчат голих
Шикують щоранку?
А нам кажуть: «Вибирайте
І ловіть коханку».

На тридцятий лише день
Я догнав дівчину,
І тепер ось можу я
Обігнать машину.

Їду знову, дожену,
Дам не одній жару,
Бо ось, бачиш, скинув я
Лантух свій - пузяру.

Так і я ж, немов свиня,
Барило спереду.
Тепер вже поїду я.
Ой, скуштую меду!

- Ну то добре, поїдь ти,
Якщо дуже хочеш.
Те, що здохло вже давно,
Може, полоскочеш.

І поїхав наш парторг
В санаторій також.
А вернувсь таким худим,
Як тонка гілляка.

- Що, Петрович, мабуть, мав
Ти щодня дівчину,
Бо тримаєш у руках
Обвислу штанину?

- Та ви що, хоч не смішіть.
Яка там дівчина!
Треба нам було тікать
Щодня від грузина.

На тридцятий день я втік.
Як згадаю, — плачу.
Тепер буду в кожнім сні
Я грузина бачить.

Микола Олексієнко. Сповідь

Сповідь

Прийшли жінки до попа
В церкву сповідатись:
- А можете ви гріхи,
Святий отче, зняти?

- А які у вас гріхи –
Той питає тихо.
- Кожна з чужим чоловіком
Накоїла лиха.

- Скільки раз була з чужим? –
В першої питає.
 - Один раз, мій любий отче, -
Та відповідає.


 - Обійди раз кругом церкви,
Дорога, хороша,
І не будеш більше грішна,
Не пошкодуй грошей.


 - А я була із чужим, -
Друга каже, - двічі.
Зніміть мені мій грішок –
Куплю всі в вас свічі.

 - Обійди кругом ти церкви,
Мила, аж два рази
І не будеш більше мати
На душі образи.

А де ж третя, була поруч
Подруженька-«мутер»?
Та побігла аж додому,
Щоби взяти «скутер».

Микола Олексієнко. Добрий заробіток

Добрий заробіток

Йшли туристи, зупинила
Усіх перешкода:
Через прірву глибочезну
Лежала колода.

Перелізти по ній страшно:
Впадеш, розіб’єшся.
А йшов п’яний, перейшов він,
З туристів сміється:

- Що, вже ніжки затремтіли?
Чорніші від крему?
Якщо дасте всі по гривні,
Вирішу проблему.

- Ой, будь ласка, осьо гривні.
Нам не шкода грошей.
Перенесіть на той бік нас,
Дядечко хороший.

Зробив п’яний аж три ходки.
Вже троячку має.
- Чого ношу по одному? –
Сам себе питає.

Взяв відразу двох під руки.
Зробив ще три ходки.
- Три і шість - це буде дев’ять.
Є на чвертку водки.

Як останніх двійко ніс він,
Видно, заморився.
Турист випав з-під руки
І на смерть розбився.

- Того й трішечки не жаль,
Хто впав і розбився.
Жаль, сьогодні я вже втретє
Без гривні лишився.